Євгенія, Senior Content Designer в Shopify, менторка на «Ментори в тилу» ділиться власним досвідом та шляхом до UX writing — розповідає про нюанси та інсайти професії. 

Хто такий UX writer?

UX writing (юікс-райтинг) — це те саме, що і продуктовий дизайн, але про слова. Тобто ви розв’язуєте ті самі проблеми, що і продуктовий дизайнер. У вас є продукт — веб, апка, що завгодно — у вас щось, що має містити певну інформацію, скажімо, сповіщення. Дизайнер працює над тим, як цю інформацію подати так, щоб вона вписувалась в загальний контекст й була візуально доступною. UX-райтер відповідає за те, як цю інформацію подати, щоб вона була читабельна, лаконічна й доступна з точки зору меседжу. UX-райтер вирішує якими словами, а дизайнер вирішує, в яких кольорах і формах. 

UX-райтер вирішує, як цю інформацію подати, щоб вона була читабельна, лаконічна й доступна.

У чому магія UX?

Щоб продукт у результаті був класним, UX-райтер і дизайнер мають працювати разом. По суті, вони вирішують одне й те саме завдання, але кожен «заходить» з власного професійного аспекту — вони мають рухатись синхронно. Найбільша штука, яка мене завжди бісить, коли дизайнер щось собі там придумав і намалював, а далі такий: «Ну треба туди вписати слова». Ні, так це не працює. UX-райтер це не про «вписати слова».

Завдання UX-райтера, як і дизайнера — продумати логіку взаємодії з продуктом. Тобто вся магія класного UX/UI — це спільна робота рук UX-райтера та дизайнера. І щоб магія відбулась, на самому старті потрібно проговорити всі нюанси: які задачі вирішує продукт, які болі конкретно закриває функція, які в нас дизайн-принципи, пріоритети та бізнес-цілі. Це величезна штука. 

Які soft, hard skills важливі для UX-райтера?

Почнемо з простого — з hard skills.

Мова — це перше. Залежно від того, на який ринок орієнтований ваш продукт, гарна й грамотна мова, її відчуття — обов’язково. Надбудова над базовим знанням мови власне скіл написання продуктового контенту: вживання слів, структура речень, робота з інформацією і так далі.

Також потрібно знати продуктовий дизайн: у мас має бути достатньо дизайн-скілів, щоб скласти кілька екранчиків і показати, що ви маєте на увазі, тобто Figma чи Sketch знадобляться.

І також потрібно вміти робити рисерч. Залежно від компанії та проєкту інколи це робить сам UX-райтери або ж є UX-рисерчери, проте вам це також варто вміти робити самостійно.

Що ще?
Потрібно також вміти систематизувати й фіксувати все те, що ви робите. Маю на увазі не лише Google Docs для себе, а й роботу з Jira чи Asana, наприклад. За необхідності вміти пояснювати, з чого складається ваш робочий потік. Розробникам з цим простіше: там чіткіші межі, бо є конкретні фічі чи баги. А в роботі UX-райтера більше такої абстрактної діяльності, в яку потрібно інвестувати чимало часу, щоб в результаті конвертувати це в конкретний результат — фразу чи текст. Тому «Ми розробляємо інформаційну архітектуру для оцієї штуки» звучить класно, але потрібно вміти пояснити, чим ви там займались і навіщо. Але це ми вже переходимо до soft skills.

Тепер soft skills

На мою думку, найважливіше — це вміння давати й отримувати фідбек. Це часом справді дуже і дуже складно, особливо, якщо ви працюєте з англомовною аудиторією. Я це кажу, тому що в мене зараз нова команда наполовину з Латвії та Литви. Різниця в тому, як вони розмовляють порівняно з моїми канадськими колегами — це просто день і ніч, це фантастика. Тобто, якщо канадці такі: «О, все дуже класно, єдиний нюанс — ось тут треба допрацювати», і ти сприймаєш це як справді «все класно», але насправді потім дізнаєшся, що це просто така манера висловлювати своє «все не ok». Латвійці й литовці, навпаки, прямо скажуть: «Ти вважаєш, це ok? Ні, тут все дуже не ok, треба переробити».

Вміння отримувати й давати фідбек плюс розуміння культурного контексту — це суперважливо. Тобто навчитися правильно оцінювати те, як тобі дають фідбек, і давати фідбек так, щоб люди не ображалися, так, щоб не руйнувати стосунки всередині команди. Взагалі стосунки всередині команди — це, мабуть, один з найбільш важливих елементів. Комунікація, в принципі, важлива складова будь-якого процесу.

Другий soft skill, який так само порівняно надзвичайно важливий, — managing-up. Це коли ти даєш своєму ліду або менеджеру все те, що йому треба знати про тебе, щоби вважати, що ти дуже класний. Тобто ти не чекає, доки лід чи менеджер, хто там тебе веде, зробить щось для твого зростання і розвитку. Ти сам розумієш, що тобі потрібно, і вмієш про це прокомунікувати: які проєкти тобі цікаві, як ти хочеш далі рухатись професійно. По суті, ти допомагаєш йому допомогти тобі. Мало хто з менеджерів має час заглиблюватися в кожну людину, займатися його розвитком. Зазвичай кожен зайнятий величезною кількістю завдань, і правильний скіл, як рости у великих компаніях — це оцей managing-up. Ти сам приходиш й кажеш: «Ей, чувак, я хочу цей проєкт і знаю, як його покращити. Поговори, будь ласка, з тим-то». Це позиціювання себе як самодостатнього й амбітного професіонала

Як вибудувати процес роботи UX-райтера з іншими ролями?

Це, звісно, залежить від конкретного проєкту. Наприклад, ви запускаєте нову штуку й у цієї нової штуки дуже багато аспектів і фіч, які треба розробити.

  • Спочатку ви з командою, з РМ, з інженерами створюєте матрицю пріоритетів.
  • Потім ви з вашим counterpart-designer розробляєте інформаційну архітектуру: що у вас де живе, яка логіка, які у вас там менюшки, які у вас сторінки й т. д.
  • Далі ви берете перший з пріоритетів, які ви вирішили з командою, що треба робити вже зараз, сідаєте з дизайнером і вирішуєте, як це має працювати. Проговорюєте логіку, створюєте чорно-біленький, страшненький, первинний дизайн.
  • Потім ви, наприклад, показуєте це команді й кажете: «Отак у нас виглядатиме ця фіча. Чи у когось є якісь дуже глобальні неузгодження з тим, як ми це придумали?»
  • Далі зазвичай є коментарі, можливо, ідеї — ви їх проговорюєте і після цього забираєте ці штуки та робите наступну ітерацію. Дизайнер робить свою частину, UX-райтер — свою. Важливо, що UX-райтер вписує текст в ті дизайни, які він вже бачив, узгодив, навіть разом з дизайнером придумав, а не які якось звідки на нього падають.
  • Після цього дизайн складається у Figma в один великий файл, і далі вже презентація про те, чому саме така інформаційна архітектура і навіщо кожна деталь.
  • Все презентується senior leadership і залежно від того, наскільки у вас багаторівнева компанія, погоджується на необхідному рівні та далі йде в продакшн.

Це якщо ви розробляєте щось нове. Якщо ви не розробляєте нічого нового і ваше завдання, наприклад, виправити чи оптимізувати, то там більше фокусу на рисерч чи тестуванні.

Що найцікавіше в роботі UX-райтера?

З дизайнером мені зазвичай найбільш фаново. Альтернативно я дуже люблю працювати з іншими контент-дизайнерами. Коли вже є дизайн, ми сідаємо з іншим контент-дизайнером і розв’язуємо проблеми разом. І от оці work sessions, наприклад, одні з моїх улюблених. 

Хто кого обрав: ти професію чи професія тебе?

Складно однозначно сказати. Думаю, це відбувалось якось взаємно та поступово. Я завжди була «на ти» з текстом, мені завжди це було цікаво. І я завжди писала — це мій спосіб самовисловлення. Якщо в голові складається історія, треба сісти та зафіксувати її, вивільнити.

Минулого року я написала і самовидала свою першу книгу “A Juvenile Country”. Це твір-роман про літній табір в Криму. Історія частково з моїх власних спогадів про літо, про канікули в таборі, про те, що було в багатьох з нас в дитинстві й в підлітковому віці. Її навіть взяли в сток до одного ЛГБТ-книжкового в Торонто.

До професії UX-райтера я рухалась поступово: починала як копірайтер в MacPaw в Києві, потім, коли був момент «як і куди рухатись далі». Тоді зрозуміла, що хочу розвиватись в напрямку саме UX-райтинг — це на перетині дизайну і тексту. Зараз, маючи досвід роботи в big tech, розумію для себе, що наступним етапом скоріш за все буде вибір: або рухатись далі глибше в напрямку створення дизайну, або, як варіант, рухатись в бік менеджерського аспекту. Подивимось. Зараз у будь-якому разі маю відносне розуміння про те, що і як робити зі своїм життям далі. Дуже круто, що у нас в Shopify, як і в багатьох схожих компаніях, є поняття jungle gym. Це коли можна змінювати професію і напрямок, залишаючись в компанії. Для цього створені умови та можливості. Не відчуваєш себе загнаним в кут, якщо тобі стає нудно в обраній спеціальності.

Більше менторських сесій на тему «Дизайн»: